Прагнення Еда Мілібенда до нульового рівня викидів ставить під загрозу енергетичну, продовольчу та економічну стабільність Великої Британії. Витрачати 30 мільярдів фунтів стерлінгів на машини для уловлювання вуглецю, 11,6 мільярдів фунтів стерлінгів на закордонну кліматичну допомогу, штукатурити сільськогосподарські угіддя сонячними батареями та обмежувати дослідження Північного моря – це ідіотизм.